Я можу безумовно приймати і цінувати cвою унікальність та унікальність інших людей.
Як плачеться - плакать, як страшно - боятись, як смішно - сміятись. Бо всі вони - нормальні, природні і безпечні. І я набагато більше ніж вони.
Не можна вгодити всім, та й не треба. Самоспівчуття і самопідтримка - то благо, а самопокарання - гріх.
Моє фізичне і психічне здОровЛя - то велика цінність.
Тут навколо свої люди, у нас спільні цінності, схожий досвід і подібні переживання.
Бо особистісні кордони - то про турботу і безпеку
Бо в кожному є іскра, і нехай же засяє вона (ще більше).
Амінь.
То просто аксіома. Безсумнівний факт. І абсолютна вічна істина.
Бо важлива(-ий) я, і голос мій - важливий. І мого вміння співати - вже наразі достатньо.